Застосовуються в хімічних лабораторіях для фільтрування розчинів під вакуумом. Виготовлені з фарфору.
Для роботи воронку Бюхнера з'єднують з колбою Бунзена (вакуум-приймачем) гумовою пробкою. На дно воронки розміщують один кружок фільтрувального паперу. Фільтр на воронці змочують дистильованою водою або іншою рідиною, що фільтрується, а потім присмоктують вакуумом до дна, щоб фільтр щільніше прилягав до воронки. Після цього на половину висоти воронки вливають рідину. У колбі Бунзена створюється розрідження та рідина з лійки під дією атмосферного тиску протікає в колбу. Періодично додають нові порції рідини. Важливо не допускати розтріскування поверхні осаду на фільтрі. Таке розтріскування може призвести до неповного або нерівномірного видалення рідкої фази осаду, а також забруднення осаду домішками з розчину внаслідок випаровування розчинника. Фільтрування можна вважати завершеним, коли з носика воронки перестала капати рідина, а у воронці при цьому рідини не залишилося. Тоді вакуум відключають, воронку витягають з колби, а осад переносять у відповідну ємність для подальшої обробки.